Податкова перевіряє 2020–2022 роки: з 1 серпня 2026 ці періоди поза строком давності

Коротко. Податковий кодекс дає ДПС 1095 днів, щоб перевірити період і донарахувати податок. З 18 березня 2020 року цей строк був «на паузі» — спочатку через карантин, потім через воєнний стан — і відлік відновився лише 1 серпня 2023 року. Три роки минули: з 1 серпня 2026 року періоди, задекларовані до серпня 2023-го, за загальним правилом перевірити вже не можна. Але накази, акти та податкові повідомлення-рішення за 2020–2022 роки продовжують надходити — і в кожному такому документі варто насамперед перевіряти дати.

У чому проблема

Три з половиною роки бізнес жив із розтягнутим горизонтом контролю. Поки строки давності були зупинені, ДПС могла перевіряти 2019, 2020, 2021 роки так, ніби вони були вчора, — фактично «вікно» сягало шести з половиною років. Зрозуміло, що влітку 2026-го, перед закриттям цього вікна, перевірки за старі періоди призначалися активніше, ніж зазвичай.

Тепер картина інша. За загальним правилом ДПС може перевіряти лише те, що було задекларовано після серпня 2023 року: річну звітність за 2023–2025 роки, квартальну — починаючи з II кварталу 2023-го, місячну (ПДВ, акциз) — з липня 2023-го. Усе, що раніше, за статтею 102 Податкового кодексу для звичайної перевірки недосяжне.

Проблема в тому, що документи не завжди встигають за законом. Перевірка могла початися в липні, акт — з'явитися в серпні, а податкове повідомлення-рішення — у вересні. І тут виникає питання, яке варте всієї суми донарахування: чи мала ДПС право визначати зобов'язання за цей період на дату, коли вона це зробила.

Як рахується строк: три правила і одна пастка

Правило перше. Строк — 1095 днів, і відлік починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації. Якщо декларацію подали із запізненням — з дня фактичного подання. Тобто рахуємо не від «податкового року», а від дедлайну звітності за нього.

Правило друге. Із 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року відлік було зупинено — сумарно понад 1 200 днів. Ці дні не «згоріли», а додалися до строку. Саме тому 2020–2022 роки залишалися доступними для перевірки так довго, і саме тому 1 серпня 2026 року їхній строк дорахувався: 1 серпня 2023 плюс 1095 днів.

Правило третє. Якщо декларацію за старий період було подано до 18 березня 2020 року, частина строку вже спливла до зупинення. Такий період вийшов за межі давності ще раніше — не 1 серпня 2026-го, а на стільки днів раніше, скільки встигло минути до карантину.

Пастка. Уточнюючий розрахунок запускає новий відлік — 1095 днів з дня його подання, але лише щодо показників, які ви уточнювали. Тому якщо у 2024 році ви «підчищали» декларацію за 2021-й, саме ці уточнені показники ДПС може перевіряти ще до 2027 року. Перш ніж посилатися на давність, перевірте власну історію уточнень.

Один нюанс для повноти картини: ДПС рахує відновлення відліку з 1 серпня 2023 року, частина практиків — з 8 серпня, від іншого закону, що розширив перелік дозволених перевірок. Для висновку про 2020–2022 роки ця різниця в тиждень уже нічого не змінює.

Що не підпадає під давність

Аргумент «строк минув» не працює у чотирьох випадках, і про них треба знати до того, як будувати на ньому позицію:

• декларацію за період не подавали взагалі — тоді обмеження немає;
• є вирок або ухвала суду, з яких випливає обов'язок донарахування;
• єдиний соціальний внесок — Закон про ЄСВ прямо каже, що строки давності до нього не застосовуються;
• трансфертне ціноутворення та контрольовані іноземні компанії — строк 2555 днів, тобто сім років.

Покроково: якщо прийшов наказ, акт або ППР за 2020–2022 роки

1. Визначте, який саме документ у вас на руках. Наказ про призначення перевірки, акт перевірки чи податкове повідомлення-рішення — від цього залежить і строк реакції, і форма. Для заперечень на акт є 10 робочих днів з дня його отримання; для адміністративної скарги на ППР — теж 10 робочих днів. Пропущений строк не скасовує права на суд, але позбавляє дешевого етапу.
2. Порахуйте давність для кожного періоду окремо. Знайдіть граничний строк подання декларації за кожен період, додайте 1095 днів, урахуйте зупинення з 18.03.2020 по 31.07.2023. Для всього, що подано до серпня 2023 року, дата спливу — не пізніше 31 липня 2026-го. Результат зафіксуйте в таблиці — це основа і заперечень, і скарги.
3. Перевірте дату ППР, а не лише дату наказу. Кодекс обмежує одним строком і право провести перевірку, і право визначити грошове зобов'язання. Судова практика здебільшого виходить із того, що повідомлення-рішення, винесене після спливу 1095 днів, підлягає скасуванню незалежно від того, коли перевірку було розпочато. Це ваш головний аргумент, якщо перевірку почали «під дедлайн» у липні, а рішення винесли восени.
4. Перевірте історію уточнень і винятки. Чи подавали ви уточнюючі розрахунки за спірні періоди? Чи не стосуються донарахування ЄСВ, неподаної звітності або контрольованих операцій? Якщо так — аргумент давності для цих сум слабкий, і позицію треба будувати по суті.
5. Викладіть давність як самостійну підставу. У запереченнях на акт і в скарзі давність — не «додаткова думка», а окремий розділ із розрахунком по днях і посиланнями на статтю 102 та перехідні положення. Позиція по суті донарахувань іде окремо: якщо суд не погодиться з давністю, вона має стояти самостійно.
6. Не знищуйте документи за 2020–2022 роки. Первинні документи зберігаються не менше 1825 днів з дня подання звітності, за контрольованими операціями — 2555. Те, що період поза давністю, не скасовує обов'язку зберігати папери: їх можуть запросити під час перевірки поточних періодів, а їхня відсутність — окреме порушення зі штрафом.
7. Фіксуйте кожен крок письмово. Дата отримання наказу, акта, ППР — за поштовим штемпелем або відміткою в електронному кабінеті. Саме від цих дат рахуються ваші 10 робочих днів, і саме їх ДПС найчастіше оскаржує в суді.

Типові помилки

• Рахувати давність від календарного року, а не від дедлайну декларації. Через це «2023 рік» здається захищеним, хоча річна декларація за нього подавалась у 2024-му і доступна для перевірки до 2027-го.
• Забути про власні уточнюючі розрахунки. Найчастіша причина, чому аргумент давності розсипається в суді.
• Посилатися на давність щодо ЄСВ. Для внеску вона просто не працює — і такий аргумент підриває довіру до решти позиції.
• Допустити перевірку «старого» періоду без заперечень у розрахунку, що «потім у суді розберемось». Заперечення на акт — етап, на якому давність часто знімає донарахування без суду.
• Викинути документи за періоди поза давністю. Штраф і втрата доказів для поточних спорів.
• Не перевірити дату ППР. Наказ у межах строку не означає, що рішення винесене в межах строку.

Коли потрібен адвокат

Якщо на руках лише наказ, а розрахунок показує, що всі періоди поза давністю, — часто достатньо письмових заперечень із таблицею дат. Це технічна робота, і її можна зробити самостійно. Ми зібрали основні кроки в статті про оскарження ППР і в безкоштовному чек-листі.

Правова допомога стає раціональною, коли: сума донарахувань істотна, а в періодах є уточнення чи операції з нерезидентами; ДПС посилається на кримінальне провадження або судове рішення; спір поєднує давність із питаннями по суті (реальність операцій, дроблення, ризикові контрагенти); строк на заперечення або скаргу спливає за кілька днів; або перевірка за старі періоди — лише частина ширшої перевірки поточних. У таких справах цінність юриста — не в цитуванні статті 102, а в тому, щоб розрахунок давності, заперечення і скарга з першого разу були побудовані так, щоб вистояти в адміністративному суді.

Матеріал має інформаційний характер і не є персональною юридичною консультацією чи гарантією результату в конкретній справі. Строки та винятки залежать від виду податку, дат подання звітності та наявності уточнень — перевіряйте розрахунок для своїх періодів. Дані наведені станом на 14 вересня 2026 року.

Часті питання

Василь Бугайчук

Адвокат (свідоцтво № 5721 від 23.12.2016), Адвокатське об'єднання «Юридична спілка». Господарське право та оподаткування.